Дистанційне навчання 18.01.2021-22.01.2021
Онлайн-урок 21.01.21
Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
відокремленими означеннями
11-а,б
Онлайн-урок 21.01.2021
Всеукраїнська
школа онлайн
Перебудуйте речення
так, щоб невідокремлені (підкреслені) означення стали відокремленими
Зразок: Маленькою хмаринкою темніє над
глибоким яром закинутий у степу хутірець (С. Васильченко). → Закинутий у
степу, темніє над глибоким яром маленькою хмаринкою хутірець.
1.У безмежному білому мовчанні лежали приспані
снігом хутори .
Відповідь:
2.Тихе озеро незриме віє духом
трав’яним (М. Рильський).
Відповідь:
3.Під помальованим кольорами
велетенським шатром ніби був розстелений квітчастий килим (І.
Нечуй-Левицький).
Відповідь:
Розставте, де потрібно,
розділові знаки. Визначте, які з відокремлених означень є неузгодженими, а які
узгодженими.
1. Над луками залитими квітневою повінню
холонув оранжевий вечір.
2. У просторій кімнаті з чотирма вікнами
стояв посередині стіл застелений червоним сукном .
3.Теплом дихала настояна на травах та
квітах земля.
4.Жовто помальовані парти зсунуті в кутку докупи були покриті пилом.
Д/З на
26.01.2021:
·
ВШО тема 5 урок 13 «Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
відокремленими означеннями»: закінчити завдання для самостійної роботи з
конспекту ВШО (речення 4-12) .
·
Тема 5 урок 14. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
відокремленими прикладками) (переглянути відео, виконати тести онлайн,опрацювати
конспект уроку, що доступний під відеороликом.).
Дистанційне навчання 18.01.2021-22.01.2021
Онлайн-урок 19.01.21
Розділові знаки у простих
реченнях, ускладнених однорідними членами речення»
До уроку укр.мови зареєструватись на Всеукраїнській школі онлайн (ВШО) за посиланням:
https://lms.e-school.net.ua/register?next=/
Оберіть курс « Українська мова 11клас»
Виберіть тему 5/урок 12.
·
Перегляньте
уважно навчальне відео та опрацюйте
конспект уроку, що доступний під відеороликом.
·
Виконайте
тестові завдання для самоконтролю.
·
Опрацюйте
завдання для самостійної роботи (в конспекті, що поданий після відеоролика).
Д/З. ВШО
тема 5 урок 13 (переглянути відео, виконати тести онлайн).
Українська мова 11 клас
Загальна
характеристика сполучників
Сполучник– це службова незмінна частина
мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного
речення:: дивлюсь і слухаю; світить, але не гріє;
великі та малі; рано чи пізно; вечір або ніч.
В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився
бурштиновий мед. (М. Рильський.)
Сполучник не буває членом
речення.
Сполучники, як і прийменники,
можуть бути багатозначними словами та вступати у синонімічні відношення.
Багатозначними можуть бути що, щоб, як тощо:
Щоночі, як місяць зійде, він виходив на узлісся
(часовий).
У неї очі – як зіроньки сяють (порівняльний).
Вона не сказала, як це сталося (з’ясувальний).
Сполучники-синоніми: і – й – та(у значенні
і), але – зате – проте, тож – тому, щоб
– аби, бо – тому що, як – наче – ніби – мовби – неначе … тощо.
За походженням сполучники бувають:
·
а) первинні: і, та, а, бо,
чи;
·
б) похідні, що розвинулись із
інших частин мови: зате, проте, однак, якщо, якби, тому що, через те що,
у зв’язку з тим що, незважаючи на те що, не тільки… а й і т.д.
За значенням сполучники бувають сурядні,
підрядні і пояснювальні.
27.10.2020
Онлайн-урок
Теоретичний матеріал до уроку (повторення вивченого)
ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ФОРМИ
·
Визначення
·
Дієслово – самостійна
частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що
робити? що зробити? й ін.
·
Граматичні категорії:
·
вид (доконаний,
недоконаний), перехідність/неперехідність, спосіб (дійсний,
умовний, наказовий), час (минулий, теперішній,
майбутній), особа (перша, друга, третя однини й
множини), стан (активний, пасивний), рід (чоловічий,
жіночий, середній), число (однина, множина), відмінок (для
дієприкметників).
·
5 дієслівних форм:
·
неозначена
форма (інфінітив);
2) особові (способові) форми;
3) безособова форма;
4) дієприкметник;
5) дієприслівник.
Дієслова вимагають від залежних
іменників чи займенників відповідної відмінкової форми: вчити чогось, а НЕ «вчити
чомусь», опанувати що, а НЕ «опанувати чим» і под.
Активні дієприкметники теперішнього
часу в
сучасній українській літературній мові вживаються обмежено.
·
Інфінітив є початковою формою дієслова
·
Інфінітив
складається з основи і суфікса -ти,
рідше -ть, після яких може виступати
постфікс -ся (-сь): читати, хвилюватися. Від основи інфінітива
творяться форми минулого часу, умовного способу, пасивні дієприкметники
минулого часу та дієприслівники доконаного виду.
·
У реченні інфінітив може виступати
в ролі головних і другорядних членів.
Форми
дієслів, у яких можна визначити особу, називають ОСОБОВИМИ
Особові закінчення дієслів
|
-отати; |
-отіти; |
|
|
«вони» |
-уть |
-ать |
|
«ми, ти, ви» |
-е- |
-и- |
|
Зверніть увагу на
слова |
хотіти, гудіти, іржати, ревіти, сопіти |
бігти, спати, стояти, боятися |
|
НЕ ЗАБУВАЙТЕ про
чергування! [д] – [^дж] ходити – ходжу |
||
Безособова форма на –но,-то
·
Безособові форми на -но, -то виражають результативну дію без зазначення її виконавця .
·
Безособова
форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників
шляхом заміни закінчення на суфікс -о: прочитаний
— прочитано, виконаний — виконано, розглянутий — розглянуто.
·
Ця форма — незмінювана.
·
Вона, як і безособові дієслова,
вживається в ролі присудка в безособових
реченнях. При ній підмета не буває, але є прямий додаток, виражений
знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: школу збудовано, доповідь заслухано, всі питання розглянуто, помилок не
помічено.
Дієприкметник
Дієприкметник — це форма дієслова,
яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який?
яка? яке? які? (хмарою повиті, врятована планета, зачарований красою).
- У реченні дієприкметник найчастіше виконує
функції означення (Наче зачарований велетень, стояв ліс; Освітлена
сонцем кімната здалася Юркові казковою), інколи- іменної частини
складеного присудка (Людина народжена для щастя).
- Дієприкметник здатний приєднувати до себе залежні
слова і утворювати дієприкметниковий зворот (зачарувати-
зачарований- зачарований красою).
- У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням (Обтяжена
клунями, Параська мовчки збиралася нагору).
- ЗАУВАЖТЕ! Дієприкметниковий
зворот (дієприкметник разом із залежними словами) має стояти якомога
ближче до означуваного слова;
він не може бути розірваний іншими членами речення
|
Неправильно |
Правильно |
|
Вражений Валентин словами вчителя, захопився
історією своєї країни. |
Вражений словами вчителя, Валентин захопився
історією своєї країни. *********************************************************** У реченні дієприкметниковий зворот завжди
виступає означенням.
Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Чудово блищало небо, засіяне зорями. Дієприкметниковий
зворот, що стоїть перед означуваним
словом, комами на письмі не виділяють:
Край моря сонце золотить укриті лісом
гори. Іноді дієприкметниковий зворот може бути відділений
від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Ходить хмара над березами, блискавками підперезана.(поет.мовл)
Якщо два чи більше дієприкметникові звороти
стоять поряд, то розділові знаки ставимо між ними так само, як між
однорідними членами речення: У саду стояв
чималий будинок, покритий шифером, оздоблений орнаментом. |
- ***********************************************************
|
Активний дієприкм (виражає ознаку за дією, яку виконує сам
предмет) |
Пасивний дієприкм (виражає ознаку за дією, яку хтось виконує над
предметом) |
||
|
Час, вид |
Теперешній час,
недоконаний вид |
Минулий час,
доконаний вид |
Минулий час,
доконаний і недоконаний вид |
|
Суфікси |
-уч-, -юч- |
-л- |
-н-, -ен-, -т- |
|
УВАГА! АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКАМ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ |
|
|
НЕПРАВИЛЬНО |
ПРАВИЛЬНО |
|
Бажаючий |
Охочий |
|
Беззаперечні
істини |
Незаперечні
істини |
|
Біжуча вода |
Проточна вода |
|
Біжучий рядок |
Рухомий рядок |
|
Виборне право |
Виборче право |
|
Вибраний лідером
(на посаду) |
Обраний лідером
(на посаду) |
|
(як) Вижатий
лимон |
(як)
видушений/вичавлений лимон |
|
Виконуючий |
Виконавець, який
виконує |
|
Вищестоячі
державні органи |
Вищі державні
органи |
|
Вищестоячий суд |
Суд вищої
інстанції; суд вищий за підпорядкуванням |
|
(Тимчасово)
виконуючий обов’язки |
Тимчасовий
виконувач обов’язків кого, тимчасовий заступник кого |
|
Виступаючий |
Промовець,
оратор, який виступає |
|
Виступаючий з
доповіддю |
Доповідач |
|
Відпочиваючий |
Відпочивальник,
курортник |
|
Віруючий |
Вірянин, вірник,
релігійний, богомільний |
|
Віруючі |
Віряни, миряни,
хто вірує |
Дієприслівник
Дієприслівник —
особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну,
виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?
Наприклад: читаючи,
співаючи, узявши, схопивши.
|
Вид |
недоконаний |
доконаний |
|
Суфікси |
-учи-, -ючи- |
-ши-, -вши- |
|
ПАМ’ЯТАЙТЕ! |
|
|
Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча,
що й дія, названа присудком. |
|
|
НЕПРАВИЛЬНО |
ПРАВИЛЬНО |
|
Зробивши вправу, мене охопило щастя. |
Коли я зробив вправу, відчув себе щасливим |
|
Не може мати дієприслівникового звороту безособове речення. |
|
|
Перебуваючи в Римі, мені хочеться відвідати Колізей. |
Перебуваючи в Римі, я хочу відвідати Колізей. |
|
Порівняйте! Не дивлячись, не зважаючи, незважаючи на |
|
|
Він набирає текст, не
дивлячись на клавіатуру.
Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим зворотом. У реченні зворот завжди виступає обставиною і є одним членом речення. Обставини, виражені дієприслівниками й
дієприслівниковими зворотами. Виділяються комами: а)
обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в
реченні: Жовте листя, тремтячи і коли вкриваючись у повітрі, тихо раз по раз
сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим покриттям (Б. Грінченко);
Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (В. Підмогильний). Примітка. 1. Два й
більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або
повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину
кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи
вітру, чи мене (С. Будний); Він несподівано з'являвся в степу на
шляху, чи вийшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний...
(В. Підмогильний).
Примітка. Якщо
одиничний дієприслівник означає спосіб дії і своїм значенням близький до
прислівника (найчастіше стоїть після дієслова-присудка), то він не
відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди стоячи
говорити і кашкета скидати (М. Зарудний). Не відокремлюється:
ґ) дієприслівниковий зворот, утворений
дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга,
прочитавши яку одержиш насолоду.
|
|
06.10.2020.
Складні випадки правопису та вживання
числівників
1.Повторення вивченого матеріалу.
Опрацювати поданий матеріал. Скласти конспект.
https://www.youtube.com/watch?v=QGQRjUp814k
Урок 2 4. Повторення вивченого про вживання числівників з іменниками.
Сполучення числівників з іменниками
1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й
відмінку; один стілець, одного стільця, одна проблема, однієї проблеми.
2. При числівниках два, три, чотири, обидва
іменники вживаються у формі називного відмінка множини; два підручники, три
студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками
іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають
форми родового однини; два громадянина, три селянина, чотири киянина.
3.У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з
іменниками; двох підручників, трьом хлопцям.
Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з
числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового
відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних)
дні.
4. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три,
чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять
книжок, шістсот сторінок, двоє парубків.
5. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового
відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів, тисяча
кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів.
6. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять
один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість
депутатів, сто п 'ятдесят мешканців.
7. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового
відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара,
десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара.
8. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю,
характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з
половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується
сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і
дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих відсотка.
9. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому
відмінку однини, числівник півтораста
вимагає родового множини. В інших трьох
відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
|
р. |
півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
|
0. |
півтора аркушами |
півтораста кілометрами |
9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого березня, з восьмим березня, присвячено першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня першого вересня.
5. Прочитати текст, зайти помилки у вживанні числівників
та іменників, що з ними вживаються, записати словосполучення правильно.
Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у тисячу п’ятдесят першому році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерській лаврі належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше сімдесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводи, більше сто шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохста шинків, два кінних завода.
Синонімія числівників
1. Синонімія існує між кількісними і
збірними числівниками; два хлопці - двоє хлопців, два відра - двоє відер.
При виборі граматичного синоніма враховуються
семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників.
Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле;
троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників.
Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє - двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п 'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми.
Кількісні числівники не мають
обмежень у вираженні кількісних понять.
Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а
науковому й офіційно-діловому - невластиві.
Кількісні числівники належать до
стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.
Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники
вживаються:
а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що
називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду; троє
сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих,
четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники
не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища.
З такими іменниками вживаються кількісні числівники; три генерали, два
президенти, три академіки;
б) з іменниками, що мають лише форму множини; двоє вил, троє окулярів, двоє
санчат, двоє дитячих ясел;
в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро
осіб, троє дівчат, четверо малят;
г) з особовими займенниками; нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів; четверо
курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;
є) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар); троє
черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
ж) у субстантивованому значенні; двоє прийшли, троє працювали.
Певна обмеженість у сполучуваності
властива і кількісним числівникам; вони не поєднуються з іменниками множинної форми,
з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у
субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати
збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках
жіночого роду - назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого
роду - назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники; дві
доярки, три столи, дві ночі.
2. Збірні іменники від двоє до
восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми; двійко, трійко, четвірко,
п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні
розмовному стилю.
3. Синонімами числівників можуть
виступати іменники з числовим значенням; десять, десятеро - десяток;
дванадцять, дванадцятеро - дюжина; сто - сотня; одна друга - половина, одна
третя - третина, одна четверта - чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня
властиві розмовному мовленню.
4. Збірні числівники обидва, обоє,
обидві синонімічні займенниковим виразам; "і цей і той ", "і
один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ".
5.Числівник може набувати переносного
значення: перші огірки – ранні огірки. Таке явище спостерігається у різних
стилях, крім офіційно-ділового.
Числівник один, крім власне числового
значення, у контексті може мати ще значення:
а) прикметника «самотній»: Один я на світі без роду і доля —
стеблина-билина на чужому полі.
б) прикметника «єдиний»,
«спільний»: Воля одна в нас одна в нас
мета.
в) займенника «той самий»: Чи їде, чи
ходить, — на одне виходить.
г) займенника «якийсь»: Було колись в
одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував.
Отже, числівники вживаються у різних
стилях мовлення. Необхідно лише пам’ятати правила їх вживання.
V. Підсумки уроку
VІ Домашнє завдання
Розібратися з темами «Сполучення числівників з іменниками», «Синонімія числівників» вам допоможе теоретичний матеріал поданий на блозі та правила п.8-9 підручника.
Письмово виконати вправи 79, 84, 88. Надіслати фото в групу.
Закріпити теоретичний матеріал можна за допомогою тестів: №1
Числівник + іменник
№2
Збірні числівники
ЗНО 2021
Сертифікаційна робота з української мови
Час виконання 150 хвилин
(зразок)
https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/09/Ukrayinska-mova_2021_demoversiya_1.pdf
Сертифікаційна робота з української мови і літератури
Час виконання 210 хвилин
(зразок)
Немає коментарів:
Дописати коментар